Як зародився вейпінг: історія появи

Якщо ви думаєте, що електронні сигарети є новітнім винаходом сучасності, а раніше нічого подібного бути не могло й люди курили тільки звичайні тютюнові цигарки, то це не так. Насправді шлях до вейпінгу в тому вигляді, в якому ми знаємо його сьогодні, почався вже давно. Навіть ті поняття, які є у словнику досвідченого вейпера, зокрема «под», «випарник», «койл» та багато інших, використовувалися вже давно.

Про це можна дізнатися, зазирнувши в глибини історії, де «заховалися» найперші пристрої, що мали забезпечувати людям куріння без диму та горіння. А як же врешті вдалося створити сучасні девайси для вейпінгу та якими шляхами «крізь терни до зірок» довелося йти винахідниками, дізнаємося далі.

1930 — перші концепції бездимного куріння

Історія вейпінгу почалася, ймовірно, з ідеї, що під час куріння не обов’язково має бути дим. Людям і в давнину хотілося прибрати з цього процесу попіл, дим та вогонь. Але створити надійну альтернативу традиційному курінню ніяк не вдавалося.

Винахідники збирали певні конструкції, що були схожими на інгалятори, але проблемою було вигадати спосіб для стабільного утворення аерозолю. Серед них був і американець Джозеф Робінсон, який розробив пристрій, названий електричним випарником. Це був попередник майбутніх електронних сигарет, призначений для медичних цілей.

Насамперед розроблявся цей пристрій для пацієнтів, яким потрібно було вдихати пари препаратів. Робінсон хотів зробити процес лікування безпечнішим та зручнішим. Його винахід мав вигляд корпуса, де знаходилася камера випаровування та електричний нагрівальний елемент. На нагріту пластину потрапляла рідина, що починала випаровуватися та надходити до користувача через вихідний отвір.

Заявку на такий пристрій Робінсон подав у 1927 році, а у 1930-му отримав патент. Проте ідеєю на той момент люди ще не зацікавилися настільки, щоб автор почав випускати повноцінний продукт. Ба більше, вважається, що навіть повністю робочий прототип так і не був створений. У той час світ все ще продовжував чекати, коли з’явиться та сама електронна сигарета, яку сьогодні запросто можна придбати в інтернет-магазині Vapors, вибравши модель, колір та інші характеристики.

1963 — розробка Герберта Гілберта

Рік 1963 став наступною сходинкою до створення електронної сигарети, адже саме у цей період свою розробку вирішив запатентувати Герберт Гілберт. Ідея пристрою виникла у нього після спостереження за тим, що відбувається у пекарні під час приготування їжі. Чоловік помітив, що продукти дають насичений аромат, коли їх нагрівають без вогню. Цей принцип він узяв за основу для створення «бездимних нетютюнових сигарет».

Уже в 1965 році Гілберт отримав патент. Якщо коротко розповідати про створений ним продукт, серед основних моментів варто назвати такі:

• пристрій працював не завдяки згоранню тютюну, як у звичайних цигарках, а за допомогою нагрівального елемента, що працював від батареї;
• принцип дії був у тому, що нагрівач діяв на картридж з ароматичною рідиною, вона нагрівалася та перетворювалася на пару, яку користувач міг вдихати;
• пристрій був циліндричної форми, а прикрашав його сріблястий наконечник.

Відомо, що винахідник і сам був затятим курцем, для якого дві пачки цигарок на день було нормою. Але йому хотілося створити щось безпечніше та краще, що не передбачало би вдихання продуктів горіння.

Можливо, за інших умов Гілберт і досягнув би успіху. Але на той момент для тютюнових виробників він не міг бути конкурентом, адже їхні потужності були значно більшими. До того ж його пристрої були надто громіздкими й незручними для користувачів. На щастя, сучасна одноразова електронна сигарета має компактні розміри та стильний вигляд.

2003 — винахід електронної сигарети Хон Ліком

До кульмінаційного моменту історія створення електронної сигарети дійшла у 2003 році, коли зі своїм доробком з’явився винахідник з Китаю. Це був Хон Лік — фармацевт, який придумав новітню систему випаровування нікотинової рідини, використавши у ній ультразвуковий випромінювач (потім на зміну прийшов нагрівальний елемент).

Його батько помер від раку легень, а сам Хон Лік був курцем із багаторічним стажем і хотів знайти спосіб безпечнішого отримання нікотину. А також він прагнув взагалі кинути курити й шукав для цього ефективний засіб, бо вже встиг спробувати пластирі та переконатися, що вони не дають бажаного результату.

Хон Лік став тим винахідником, який створив і запатентував справжню електронну сигарету. У першій її версії була батарея, випарник та картридж з рідиною. Зовні цей пристрій нагадував звичайну сигарету, але видавав не дим, а пару. Створивши його, винахідник намагався розв’язати три важливі проблеми:

1. Негативний вплив тютюнового диму на організм. Електронка його просто не створює, тому чадний газ і смоли не шкодять здоров’ю.
2. Залежність від нікотину. Оскільки електронна сигарета постачає його в організм безпечніше, курцям це дає можливість кидати палити плавно і без сильного стресу.
3. Дискомфорт для людей навколо. Неприємний запах, попіл, пасивне куріння — з електронкою все це залишається в минулому.

Масові постачання електронних сигарет почалися вже у 2004 році. А нині такі пристрої та компоненти до них, зокрема рідина для електронних сигарет, доступні для купівлі у будь-який час в інтернет-магазині Vapors.

2006–2009 роки — вихід електронних сигарет на міжнародний ринок

Спочатку пристрої продавалися в Китаї, а вже з 2006 року почали виходити на міжнародний ринок та з’являтися в Європі й США. Електронки стали чудовою альтернативою для людей, які курять і хочуть позбутися цієї звички або ж перейти на щось менш шкідливе.

Попит на електронні сигарети та вейпінг стрімко зростав. Люди все більше цікавилися альтернативними засобами для куріння, що дають змогу і задоволення отримати, і менше піддавати організм впливу шкідливих речовин. Збільшувалася й кількість виробників, які почали користуватися технологією та виготовляти пристрої для вейпінгу.

Якщо говорити про маркетингові стратегії та технології для просування такого товару, то компанії робили акцент на тому, що це простий, зручний та доступний спосіб впоратися з нікотиновою залежністю з мінімальним стресом для організму та психіки. Ще одним аргументом на користь електронної сигарети стала можливість оминати закони про заборону куріння в громадських місцях. А все завдяки тому, що пристрій не залишає після себе неприємного запаху, диму чи попелу.

Проте вже з 2009 року до вейпінгу почали ставитися прискіпливіше та навіть забороняти його. Одна з причин була у тому, що ВООЗ заявила, що не вважає електронки дійсно безпечними для здоров’я. Адже досліджень, які б це підтвердили, ще не було, як і не доведена була їхня ефективність у разі відмови від куріння.

2011–2020 роки — зростання популярності та суспільної уваги

Слідкуючи за історією розвитку вейпінгу у світі, варто сказати, що попри появу заборони зацікавленість у ньому не просто не знизилася, а ще зросла. Суспільство демонструвало активну зацікавленість у такому явищі, ба більше, навіть почали з’являтися спеціалізовані заходи для вейперів. Зокрема йдеться про VapeFest, початок якому було покладено в США. Так була створена нова субкультура, представників якої ставало все більше.

Одночасно зі зростанням популярності збільшувалася й кількість тих, хто сумнівався у безпечності паріння. Вейпінг почали активніше досліджувати, щоб з’ясувати, як саме він діє на організм. У Лондоні навіть провели спеціальний саміт з електронних сигарет, після якого вейпінг почали вивчати активніше. А влітку 2015 року видання Public Health England опублікувало матеріал, у якому підтверджувалося, що електронні сигарети на 95 % безпечніші, аніж куріння звичайних тютюнових цигарок.

Увага до вейпінгу продовжує зростати, як і кількість людей, що починають парити. А головне, збільшується асортимент пристроїв для паріння, оскільки виробники намагаються задовольнити потреби різних категорій користувачів. До 2019 року значно зросла кількість тих, хто прийшов у вейпінг, бажаючи кинути палити, й практика показала, що це вельми дієвий спосіб. Та й нині досвід багатьох користувачів показує, що електронна сигарета чи под-система є хорошим заміщенням традиційних нікотинових цигарок.

2020 — різноманіття форматів і технологій

Якщо порівняти застарілі пристрої для паріння з тими, що мають попит сьогодні, відмінностей буде багато. Зокрема розмаїття форматів, якого раніше не спостерігалося. На відміну від минулих десятиліть, тепер у користувачів просто очі розбігаються від широти асортименту. Для вейпінгу використовують:

• под-системи — пристрої з картриджами;
• одноразові електронні сигарети — девайси, які не потрібно заправляти;
• механічні моди — працюють від акумулятора напряму;
• бокс-моди — мають електронну плату та змінний акумулятор;
• под-моди — суміш пода і бокс-мода.

Якою саме категорією пристроїв користуватися, кожен визначає сам, орієнтуючись на їхню зручність та свої потреби. Якщо ж говорити про актуальні тенденції у сфері вейпінгу, серед них варто назвати рух у бік збільшення автономності девайсів. Для цього їх оснащують потужнішими акумуляторами, щоб парити без дозарядки пристрою можна було довше.

Розширюється асортимент не лише девайсів, а й смаків рідин, якими їх заправляють. М’ятні, тютюнові, фруктові, солодкі, екзотичні — варіанти жижок можна знайти будь-які. А завдяки розвитку технологій налаштуваннями деяких електронних сигарет можна управляти дистанційно через смартфон, а також відстежувати статистику користування.

Сьогодні вейпінг так само залишається гідною альтернативою класичному тютюнопалінню. Користувачі можуть вибирати нікотинові або безнікотинові рідини з різними смаками в інтернет-магазині Vapors і парити в своє задоволення, використовуючи зручні й сучасні вейп-девайси.